Дитячий оздоровчий табір «Сонячний», розташований у селищі міського типу Алтагир на узбережжі Азовського моря, кожного курортного сезону приймає вихованців дитбудинків та інтернатів віком від восьми до шістнадцяти років.

Певна річ, для маленьких та юних відпочивальників, обділених батьківською турботою, поїздка до «Сонячного» − справжній подарунок долі. Однак цього літа перебування в таборі залишило в них удвічі яскравіші спогади, адже серед вожатих їм пощастило побачити не лише звичних студентів-педагогів, які проходили практику, а й справжніх спецназівців Внутрішніх військ!

Постійними гостями у мешканців здравниці стали військовослужбовці полку спеціального призначення ВВ «Гепард», які від середини червня охороняли громадський порядок в Алтагирі. Усе почалося з того, що вихователі помітили, із яким захватом діти спостерігали за воїнами ВВ, які несли службу на патрульних маршрутах. Тож, поміркувавши, дирекція «Сонячного» звернулася до командування «Гепарда» із проханням, аби представники полку час від часу зустрічалися з сиротами, розповідали їм про свою службу та й просто вчили розуму − хто, як не людина в однострої правоохоронця, найпереконливіше пояснить, що добре, а чого не слід робити?

− Чесно кажучи, спочатку знайти спільну мову з новими підопічними було непросто, − зізнається майор Максим Шилкін, який упродовж трьох тижнів майже весь свій вільний час присвячував відпочивальникам «Сонячного». − Але буквально за день-два все налагодилося − малеча та їх старші товариші розкрилися для спілкування, та й я намагався знайти до кожного особливий підхід. А наскільки добрий з мене вийшов Макаренко − судити вже не мені, − усміхається Максим Олексійович.

Слід зазначити, майор Шилкін та його однополчани проявили себе відмінними вихователями − персонал оздоровчого табору не міг нарадуватися тому, що діти стали спокійнішими, слухнянішими. Коли ж «гепарди» поверталися до Запоріжжя, мешканці «Сонячного» щиро шкодували за спецназівцями: дирекція − як за добрими помічниками, а відпочивальники − не тільки як за вчителями-наставниками, а й за справжніми друзями, з якими так хотілося би побачитися наступного літа.

Ольга Долженко,

Інформаційно-видавничий центр ВВ МВС України