Зима. Січень. Вечір. Олена*, дівчина, яка вже не перший рік працює продавцем одного з магазинів міста, готувалася до його закриття. Залишилося всього кілька хвилин до закінчення зміни. Вже прийшла змінниця – нічний продавець Ірина. Зайшов Тимофій – хлопець, з яким зустрічається Олена, щоб провести кохану додому. Поки Іра переодягалася, зайшли два постійні покупці, купили пляшечку коньяку. «Ну, напевно, останні» - вирішила дівчина про відвідувачів. Але обидва чоловіка не поспішали виходити на холодну вулицю й залишилися в тамбурі магазину погрітися до закриття й вирішити, до кого з них іти в гості, щоб випити ще. Олена знає їх на ім’я, тим більше, що обох кличуть однаково – Степанами.

І раптом до торгівельної зали вриваються двоє великих чоловіків. На обличчях маски, зроблені з в’язаних шапок. В одного з них у руках – напівпрозорий пакет, в якому було щось темне, схоже на револьвер. Принаймні, щось, схоже на стовбур, явно випирало з целофану. Детальніше Олена не змогла розгледіти. Відвідувач прийнявся люто розмахувати пакетом перед обличчям дівчини. «Це пограбування!» – крикнув незнайомець, і відразу ж поліз через прилавок до каси. Але дівчина, хоч і злякалася, але відреагувала миттєво. Зі словами: «Ти що, здурів?» - вона лівою рукою вхопилася за пакет і вдарила ним об прилавок. «Зброя», а нею опинилася порожня пивна пляшка, від удару розлетілася на шматки, порізавши дівчині руку. Але в правій руці продавщиці вже опинилася пластмасова пляшка з оцтом. І Олена щосили завдала удару пляшкою в обличчя кривднику. Тимофій, хоч за комплекцією далеко не Ілля Муромець, особливо в порівнянні з нападниками, не залишив дівчину в біді. Різким ривком за руку він скинув негідника на підлогу. Той, зваливши при падінні скляну гірку з жувальною гумкою й шоколадками, з гуркотом звалився за прилавок на підлогу.

Другий розбійник, побачивши безславну поразку приятеля, миттєво вирішив ретируватися. Правда, два Степана, які стояли біля в ходу з непочатою пляшкою коньяку, теж не залишилися осторонь. Зловмисник, налетівши на них, не зміг прорвати кордон постійних покупців. І, наткнувшись на дужих хлопців, звалився на підлогу тамбура. Один Степан залишився сторожити поваленого супротивника, а інший поквапився допомогти Олені. Але, як виявилося, допомога була потрібна не їй, а лиходієві, що стогнав на підлозі – падаючи, він ушкодив собі плече. «Викликай охорону» - крикнув дівчині Степан. «І «швидку» – простогнав горе-розбійник.

Невдовзі під’їхали працівники охоронної фірми «Барс» та співробітники патрульно-постової служби міліції і затримали обох лиходіїв. Прибувши на місце події, медики надали першу допомогу й «гангстерам», і постраждалій співробітниці магазину.

У цей час обоє грабіжника, раніше судимі мешканці Луганської області 1972 і 1980 років народження, намагаються пояснити свої дії «простим» хуліганством. Але згідно статті 187 Кримінального Кодексу України – «Розбій», їм загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років з конфіскацією майна. І те, що цим пройдисвітам не вдалося завершити задумане, не відіграє великої ролі. Відповідати доведеться сповна.

Усі обставини цього невдалого для лиходіїв нальоту встановить слідство. Як і причетність обох затриманих до інших злочинів. А крапку в цій історії поставить суд.

*Імена змінено

Андрій Пасічник

СЗГ ЛМУ ГУМВС України в Луганській області